 Уте Вольтрон.
Майбутнє може бути чорним або білим (Переклад із часопису «Стандарт» 12-13 грудня 2009 року (Австрія).
У Бьозендорфера нині настроєні мінорно, хоч завданий Ямахою ритм міг би створити нові гармонії. Відень – Руперт Льошнауер є прес-секретарем Бьозендорфера. Минуле вже добре усталене, про нього він може розповісти все. Проте, що ж дасть одному з найвідоміших у світі поруч зі Стенвеєм продуцентові роялів майбутнє, поки-що нічого сказати не може. На жаль.Власне тривають перемовини робочої групи з новим менеджментом з Ямахи (від ред.: з 2009 року новим власником Bösendorfer є японська компанія Yamaha). Основна ідея: Бьозендорфер буде збережений як бренд і має й надалі продукуватися в Австрії на збудованій на початку 70-х років фабриці у Віденському Нойштадті.
Прощання після 140 років. Що нині справді болить, то це необхідність розстатися з певною кількістю із 170 співробітників, а також – із цим будинком тут на Ґраф-Штаргемберґ-ґассе у Відні. Майже 140 років тут містилася бьозендорферівська мануфактура. Під цим дахом було збудовано, настроєно, інтоновано та відправлено до приватних салонів і концертних залів тисячі фортепіано.Ще недавно ці 200-літні приміщення повнилися стуканням і грюканням задля досягнення хорошого звучання. Але зараз тут тихо. Останні роялі Бьозендорфери стоять один за одним блискуче і глухо. Очікують на вивезення.Близько 220 000 Евро коштує найдорожчий із них, найвигідніший може дістатися все ще за 60 000. Ручна робота і ноу-хау.
3,5 мільйони Евро збитків у попередньому році. Хоча Бьозендорфер і Стенвей є з величезним відривом від інших виробників найуспішнішими фортепіанобудівниками – все ж вони змушені задуматися над підвищенням ефективності подальшої діяльності. Адже саме лиш знамените звучання не наповнює гаманця.Щороку у світі продукується близько півмільйона фортепіано. Ямаха випускає з цієї кількості близько 73 000 піаніно і 20 000 роялів. Проти неї успішний Стенвей з його 3 000 виглядає «скромно». А Бьозендорфер? Дві-три сотні інструментів останніми роками і 3,5 мільйони Евро збитків тільки в минулому році. Ямаха має намір створти об‘єднану систему збуту. Нове керівництво пообіцяло підняти випуск настільки, щоб уже за два роки вийти в плюси.Уславлене «віденське звучання» бьозендоферівських фортепіано повинно узгоджуватися з оптимальною маркетинговою політикою.
Стенвей має запас міцності. Бьозендорфер грає у цілком своєрідній не опанованій ніким іншим лізі. А що у 95% усіх іменитих концертних залів стоять роялі Стенвея, то це не тільки тому, що як кажуть відомі піаністи, вони є якіснішими. Вони є ще й інакшими – і це має багато наслідків. Стенвеївці після Другої світової війни розробили і мали впродовж минулих десятиліть надзвичайно професійний менеджмент. У Бьозендорфері вважають в цьому плані за краще мовчати про останнього свого власника – концерн Баваґ. А часи Людвіга Бьозендорфера давно минули.У вже практично повністю покинутих залах висять іще копії його звернення «До моїх панів співробітників!» із 1902 року: «Оскільки найдокладніші і найґрунтовніше розписані правила внутрішнього розпорядку завжди мають неохоплені місця, я обмежуся лише таким: 1) я вимагаю від своїх співробітників якомога кращої роботи і порядності. 2) відповідно мої співробітники мають право вимагати від мене в кожному разі порядності і якомога вищої оплати».Внутрішній розпорядок вдавалося зберегти впродовж довгого часу. Підтримуваний співробітниками і новим власником, він, можливо, зможе поступово змінити мінор на мажор.
|
