Досконала гра й багато премій!
У 1987 році у Голландському місті Утрехті був заснований конкурс піаністів ім. Франца Ліста. Засновниками конкурсу були такі корифеї як Марта Аргеріх, Владімір Ашкеназі, Альфред Брендель і Бернард Гайтінк. Протягом усіх років (починаючи з 1987 року) перелік членів журі поповнювався новими іменами, такими як Луїс Кентнер, Едвард Кюленьї, Рут Слєнчинська, Ерл Вілд і Лазар Берман. Цього року лауреат першої премії отримає грошову винагороду у розмірі 20.000 евро, а також довколосвітнє турне. Переможці, такі як Енріко Паце (1989) та Юнді Лі (1999) ще й досі вдячні цій підтримці, яка так швидко забезпечила їм міжнародну славу.
Цього року конкурс відбувся у квітні. Відбір учасників (24 кандидати з 16 країн, в тому числі й 12 зі Східної Європи, 6 із Західної Європи, 5 з Азії, один з Мексики) завершився у жовтні 2007 року.
З 1 квітня відбулося продовження конкурсу в спеціально збудованому залі.
У цьому році змінилося й журі, яке складалося з 9 членів: Др. Леслі Говард (Велика Британія), Яніна Фіалковська (Канада), Джеффрі Сван (США), Каролі Моцсарі (Угорщина) та Ігор Рома (Італія), які мають репутацію видатних інтерпретаторів творів Франца Ліста, а також такі визнані майстри своєї справи як Мі-Куюнґ Кім (Пд. Корея), Арле Варді (Ізраїль), Оксана Яблонська (Росія), Ріан де Ваал (Нідерланди), головою журі був диригент Лукас Віс.
Учасники чвертьфіналу мали близько 35 хвилин, щоб показати усім свою майстерність. Як і очікувалося, рівень інтерпретацій був справді високий. Проблеми з технікою рук були мінімальними, але основна увага зверталася на поетичну інтерпретацію творів Ліста. Цікавим став незвичайний вибір конкурсних п’єс, це були не просто рідко виконувані, але й майже забуті твори титана фортепіанної музики. Музиканти обрали не другу, а першу баладу, не третю «Consolation», а першу «Apparition». Завдяки такому вибору творів виграли не лише конкурсанти, але й слухачі, які зацікавлено вслухалися у кожну ноту. У кінці чвертьфіналу обрали дев’ять конкурсантів, що пройшли до півфіналу.
На півфінал було відведено чотири дні, а також дев’ять виступів увечері. З’ясувалося, що більшість учасників вибрали для гри такі шедеври Ліста – сонату Сі-мінор, але ні Олександр Мотузкін (Росія), ні Йохай Вакіока (Японія), ні Хуан Зурутуза (Мексика) – не досягли належного рівня, а от виконання відносно молодих піаністів, передусім Анжеліки Фукс (Україна) і Дениса Маслюка (Росія), слухалося на одиному диханні. Сооджін Анджоу (Пд. Корея), Югі Озакі (Японія), Ніно Ґветадзе (Грузія) і Віталій Писаренко (Україна) змогли протистояти своїм суперникам в поетично інспірованих композиціях, як-от «Ґретхен за прядкою» (Шуберт - Ліст) чи «Долина Обермана». 8 квітня Лукас Віс оголосив з нетерпінням очікуване рішення журі. Трьома фіналістами стали: Віталій Писаренко (Україна), Ніно Ґветадзе (Грузія) і Анжеліки Фукс (Україна). До остаточного раунду фіналісти конкурсу мали два дні, щоб належно підготуватися до останнього туру, який проходив вечорами 11-го і 12-го квітня.
Першого фінального вечора піаністи мусили виступити з оркестром. Писаренко і Фукс обрали для виконання Мі-бемоль-мажорний фортепіанний концерт Ліста, Ґветадзе обрала другий Ля-мажорний. Другого фінального вечора піаністи презентували свої короткі сольні програми, в яких показали усе своє вміння та майстерність. Після короткої наради журі винесло свій вердикт. Переможцем конкурсу піаністів ім. Франца Ліста 2008 року став 21-річний українець Віталій Писаренко. Блискучі інтерпретації Писаренка Мі-бемоль-мажорного концерту Ліста (філармонічний оркестр Нідерландського радіо, керував Жерар Костен), а також «Танець кістяків» (за Сен-Сансом) цілковито переконали як журі, так і публіку. Анжеліка Фукс і Ніно також стали почесними лауреатами конкурсу, при цьому досягнення Ґветадзе було відзначено ще двома додатковими преміями: премією преси і Ван Ланшот Банкірз Аудіенс нагородою. Югі Озакі був відзначений Хенк де Би Інкантіве премією, як найкращий учасник конкурсу, що не досягнув 21 року. Лауреати конкурсу вже здійснили серйозне турне по Голандії. А на наступні три роки складається план поїздок через пів-земної кулі, аж до Еквадору. Це й справді хороша допомога у нелегкому житті піаніста!
;)
